Архив метки: незаконне збагачення

Як будуть конфісковувати активи корупціонерів?

Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», реєст. №10461 від 17.07.2019 р.

І хоча, у зв’язку з припиненням повноважень Верховної Ради України восьмого скликання, 29 серпня законопроект буде відкликаний, не має сумнівів, що він, після набуття повноважень новим складом парламенту, буде внесений на розгляд повторно.

Отже, про ключові новації законопроекту, який в юридичній спільноті називають «закон про цивільну конфіскацію».

Законопроект передбачає повернення в Кримінальний кодекс статті про незаконне збагачення (368-5), якою встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на дванадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи.

Згідно приміток до статті 368-5, під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність чи володіння іншою фізичною або юридичною особою за рахунок, за згодою чи за розпорядженням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих нею (нарахованих їй) із додержанням вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

При визначенні різниці між вартістю набутих активів та доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження!!!

Крім того, законопроектом пропонується вдосконалити інститут стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Так, уточнюється підстава припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Зокрема, змінами до статті 290 ЦК встановлюється, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається представником Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (попередня редакція статі передбачала, що такий позов подається в інтересах держави прокурором упродовж строку загальної позовної давності з дня набрання законної сили обвинувальним вироком).

У справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави, де відповідачем є директор, заступник, працівник (особа начальницького складу, державний службовець) Національного антикорупційного бюро України, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, звернення до суду та представництво інтересів держави у суді здійснюється прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

Змінами до частини другої статті 290 визначено, що позов пред’являється щодо необґрунтованих активів:
– набутих протягом трьох років до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між вартістю активів і доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності названим вище Законом;
– набутих після набрання чинності названим вище Законом, якщо різниця між їхньою вартістю і доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності названим вище Законом, але не перевищує межу, встановлену у статті 368-5 Кримінального кодексу України.

Змінами до частини третьої статті 290 ЦК встановлюється, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред’явлено до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої Національним антикорупційним бюро України або у визначених законом випадках – Генеральною прокуратурою України – встановлено докази того, що вона набула необґрунтовані активи, та/або іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність чи володіння необґрунтовані активи за рахунок, за згодою чи за розпорядженням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Законопроект визначає, що у разі пред’явлення позову Національне антикорупційне бюро України або у визначених законом випадках Генеральна прокуратура України вживає заходів щодо встановлення активів, стосовно яких існують докази того, що вони набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, або набуті у власність чи володіння іншою фізичною або юридичною особою за рахунок, за згодою чи за розпорядженням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вживає заходів щодо забезпечення позову стосовно таких активів.

Крім того, документом уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Так, змінами до статті 81 Кодексу визначено, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують зв’язок активів із особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їхню необґрунтованість, тобто наявність визначеної у частині першій статті 290 цього Кодексу різниці між їхньою вартістю та доходами цієї особи. У разі наведення таких даних доказування факту обґрунтованості активів покладається на відповідача.

За наслідками визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і стягнення таких активів пропонується передбачити звільнення зазначених осіб із займаних посад шляхом внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про місцеве самоврядування», Кодексу законів про працю України.

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, що фахівці Юридичної фірми «ІнТраст» надають кваліфіковану юридичну допомогу у питаннях, пов’язаних із законністю набуття активів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а у разі необхідності можуть представити ваші інтереси у відповідних антикорупційних та судових органах.

Законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення: чи вдасться покарати нечесних чиновників?

Партнер юридичної фірми «ІнТраст», адвокат Сергій Маковецький прокоментував інтернет-виданню theБабель ініційований Президентом України В. Зеленським проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів, реєстр. №10358 від 03.06.2019 р., яким пропонується повернути кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Як зазначив С. Маковецький, вирішивши одну проблему, автори законопроєкту створили нову. Справді, автори зробили все, щоб нова стаття КК не порушувала принцип презумпції невинуватості. Так, заступник Глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка стверджує, що вони врахували думку Конституційного Суду, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та досвід американської прокуратури. Але є й інша проблема – і в цивільному, і в кримінальному законодавстві закон не має зворотної сили, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність.
Однак саме «зворотна сила» виписана в новому законопроєкті – він стосується активів, які чиновник придбав протягом трьох років до того, як закон набуде чинності. «Тут закладено механізм і підстави для оскарження в Конституційному суді», – вважає Сергій Маковецький.

Новий закон навряд чи допоможе детективам Національного агентства з боротьби з корупцією (НАБУ). Справа в тому, що він передбачає «цивільну процедуру». При цьому цивільний процес та цивільне законодавство відрізняється від кримінального кодексу та кримінального процесу, у якому звикли працювати детективи НАБУ та прокурори – у нього, за словами Маковецького, більш «убогі» механізми.

«Щоб довести справу до суду, детективи НАБУ повинні знайти активи, внести інформацію про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а потім довести, що вони належать чиновнику. Для цього вони повинні провести так звані слідчі дії (обшук, допит, слідчий експеримент), у тому числі негласні (прослуховування, стеження). Ці інструменти доступні їм лише в кримінальному процесі», — підкреслив С. Маковецький.

За матеріалами: theБабель