Архив рубрики: Без рубрики

Важливий висновок Верховного Cуду щодо виселення боржника з квартири, придбаної в кредит

Згідно висновку Верховного Суду, виселення боржника, без надання іншого житлового приміщення, відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об’єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлового приміщення не допускається

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про виселення відповідачів із предмета іпотеки – квартири. Рішення судів мотивовані тим, що відповідна квартира була не в повному обсязі придбана за рахунок кредитних коштів, а належала відповідачеві у розмірі 1/4 частини на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Верховний Суд, у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, відхилив касаційну скаргу Банку, погодившись з висновками судів, зазначивши таке.

Позичальник за кредитні кошти придбав лише частку у праві спільної часткової власності на квартиру (3/4), при цьому інша частка (1/4) у праві спільної часткової власності належала іпотекодавцю з 2002 року. Отже, відсутні підстави для виселення позивачів із предмета іпотеки без надання їм іншого житлового приміщення.

Аналіз Глави 26 Цивільного кодексу України дає змогу зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі та не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об’єктом цивільних прав.

Тлумачення частини другої статті 109 Житлового кодексу УРСР з урахуванням змісту статті 379, Глави 26 Цивільного кодексу України свідчить про те, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об’єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлового приміщення не допускається.

Джерело: Сайт Верховного Суду

НАЗК обмежили в праві складати адмінпротоколи про правопорушення, пов’язані з корупцією

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набув чинності 18.10.2019 р., до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені зміни, відповідно до яких уповноважені особи Національного агентства України з питань запобігання корупції мають право складати адміністративні протоколи лише стосовно осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Повідомлення про адмінпорушення, пов’язані з корупцією, стосовно інших осіб мають направлятися до Національної поліції України.

Слід зауважити, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються особи, зазначені у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої — третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Також, нагадаємо, що фахівці юридичної фірми «ІнТраст» надають кваліфіковані консультації з питань правозастосування положень Закону України «Про запобігання корупції». Ми проконсультуємо вас, як правильно заповнити електронну декларацію, виправити допущені помилки, а також, у разі необхідності, представимо Ваші інтереси з відповідних питань в уповноважених державних органах.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу адвокатів юридичної фірми «ІнТраст»

07 серпня 2019 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду було задоволено касаційну скаргу захисників підозрюваного – клієнта адвокатського об’єднання «ІнТраст», адвокатів Максима Болдіна та Надії Корінної, на рішення суду першої інстанції, залишене без змін апеляційною інстанцією, стосовно зміни запобіжного заходу.

Так, слідчим суддею, підозрюваному, за клопотанням сторони обвинувачення, було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби.

Проте, на думку сторони захисту, слідчий суддя, за наявністю наданих до суду стороною захисту належних та допустимих доказів, мав застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні, а отже мала місце неповнота здійснення судового розгляду та невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказані факти стали підставою для подання захисниками підозрюваного апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду.

Однак, колегією суддів Київського апеляційного суду було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою сторони захисту в інтересах підозрюваного на ухвалу слідчого судді, оскільки, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, постановлена в порядку ст. 201 КПК України, згідно повноважень, якими наділений слідчий суддя, оскарженню в апеляційному провадженні не підлягає.

Проте, сторона захисту не погодилася із такими висновками Київського апеляційного суду, та мотивуючи, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права звернулася із касаційною скаргою до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ч. 6 ст. 399 та ч. 2 ст. 424 КПК України.

Сторона захисту послалася на норми ст. 184 та ст. 200 КПК України, відповідно до яких прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, звертаючись у порядку ст. 200 КПК України до слідчого судді, суду, зокрема із клопотанням про зміну запобіжного заходу, керуються виключно порядком та вимогами ст. 184 КПК України, встановленими для клопотань про застосування запобіжних заходів.

Слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний час доби, фактично застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, тобто інший (новий) запобіжний захід, передбачений ст. 184 КПК України.

У судовому засіданні у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги захисники підозрюваного, мотивуючи обґрунтованість своєї касаційної скарги, також послалися на положення статті 129 Конституції України, де основними засадами судочинства, є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення, ст. 21 та ст. 24 КПК України, відповідно до яких кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи та надано право оскаржувати рішення слідчого судді, а також позиції ЄСПЛ у справі «Bellet v. France», згідно із якою рівень доступу наданий національним законодавством має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, для ефективності якого особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Попри категоричні заперечення сторони обвинувачення щодо позиції сторони захисту, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився із правовою позицією сторони захисту та задовольнив касаційну скаргу.

Максим Болдин: реформировать страну без поддержки на местном уровне невозможно

Управляющий партнер Юридической фирмы «ИнТраст», Глава Высшей ревизионной комиссии адвокатуры Национальной ассоциации адвокатов Украины Максим Болдин, претендующий на должность Главы Одесской областной государственной администрации, дал развернутое интервью изданию Интернет-порталу «РБК-Украина».

Президент Украины Владимир Зеленский на странице в социальной сети Facebook опубликовал список из пяти кандидатов на пост главы Одесской обладминистрации (ОГА). Почти сразу под этой публикацией развернулась ожесточенная борьба сторонников и противников того или иного кандидата.

Затем появилась информация против некоторых из них, а в минувшую пятницу на сайте президента даже опубликовали петицию с требованием снять одного из кандидатов – юриста Максима Болдина – с конкурса.

Сам он, впрочем, на петицию отреагировал с присущим одесситам юмором – обещал самостоятельно ее подписать. А кроме того, рассказал в интервью РБК-Украина о том, как оказался среди кандидатов на пост главы Одесской ОГА, о мерах, которые намерен предпринять для борьбы с контрабандой, а также о плане по предотвращению выезда молодежи за границу.

Расскажите о вашем участии в конкурсе на пост главы Одесской ОГА. Каким образом вы оказались среди претендентов, которых назвал Владимир Зеленский?

Как известно, первая кандидатура, которую предложил президент на этот пост, была воспринята в Одесской области неоднозначно. И глава государства, идя навстречу обществу, выдвинул уже пять претендентов, публично попросив у жителей региона совета, кого выбрать.

Конечно же, Офис президента предварительно провел внутренний отбор. Я не знаю всех критериев, но понимаю, что среди кандидатов – люди, которые имеют определенный управленческий опыт и, одновременно, потенциал для реализации на региональном уровне тех изменений, которые ожидает от нас президент. Понятно, что будущий глава облгосадминистрации должен пользоваться авторитетом в обществе и при этом не иметь связей с какими-то местными кланами, погрязшими в коррупции.

Хочу подчеркнуть, я сейчас говорю не только о себе, а обо всех кандидатах. Не каждого я знаю достаточно близко, но понимаю, что все были отобраны за профессиональные и человеческие качества, а не на основании каких-то политических договоренностей.

Как вы оцениваете ход конкурса? Большинство жителей региона видят только перепалку в СМИ и социальных сетях, но наверняка среди критериев отбора – не только количество лайков.

Я бы вообще перестал использовать термин конкурс. Главы обладминистрации не подпадают под действие закона «Про державну службу», и поэтому президент имеет право проводить любые необходимые консультации, в том числе и с общественностью.

Но уверен, что мнение жителей Одесчины будет учтено. Думаю, все это время Офис президента проводил тщательную проверку кандидатов, их биографий, связей и т.д. Количество лайков, как вы выразились, возможно и будет играть роль. Но вряд ли первоочередную: сегодня все прекрасно понимают, как работают бото-фермы и сколько стоит размещение фейков в СМИ. А для управления такой сложной областью, как Одесская, значение имеют не только репутация, понимание внутренних процессов в регионе и профессиональный опыт, но и готовность сказать жесткое «нет» тем, кто будет склонять к неправомерным действиям.

Ну и конечно же кандидат должен пройти спецпроверку и предусмотренные законом процедуры, чтобы затем Кабинет министров мог внести президенту представление на его назначение.

Вы явный фаворит по количеству негативных публикаций, которые вышли за последнюю неделю в отношении кандидатов. С чем это связано, и есть ли у вас понимание, кто за этим стоит?

Для меня это вообще новый уникальный опыт. Никогда не думал, что о человеке вот так просто можно выдумать что угодно и опубликовать это в СМИ. Т.е. не просто перекрутить какие-то факты, а опубликовать ложь от начала до конца. И не на каком-то сайте с названием вроде «Компромат.инфо», «Скелет» или «Антикор», а на сайте авторитетного информационного агентства. Я крайне разочарован тем, что журналисты настолько не дорожат своей собственной репутацией.

Пока я не занимался юридической защитой, хотя судебные иски, безусловно, последуют. А что касается количества фейков против меня, то так получилось, что есть сразу три «источника», которые сейчас в их производстве дополняют друг друга и совместно формируют огромный вал заказного негатива. Все они связаны с моей общественной деятельностью.

Во-первых, это люди, которые захватили и довели практически до полного уничтожения Одесский национальный медицинский университет, его бывшее, уже нелегитимное руководство. Сегодня «благодаря» их усилиям первый раз за всю историю вуза в нем нет бюджетных мест при наборе на первый курс, на протяжении 7 месяцев люди не получают зарплату.

Эта банда, которая сидит в учебном заведении на протяжении 24 лет, не хочет оторваться от кормушки. И они хорошо понимают, что мое нахождение на посту главы Одесской обладминистрации ускорит их разгром, поэтому они делают все, чтобы не допустить меня на этот пост.

Во-вторых, я вижу активность руководителя Государственного бюро расследований Романа Трубы. По моей информации, именно связанный с ним человек – житель Харькова Сергей Ряполов – зарегистрировал петицию на сайте президента с фейковой информацией обо мне. Он же снабдил создателя петиции документами, в частности, своей «перепиской» с догхантером Святогором.

Его мотивы мне тоже ясны: это банальная месть за негативный отчет возглавляемого мной Совета общественного контроля при Государственном бюро расследований, которым признали его работу неудовлетворительной.

Теперь кто-то из окружения Романа Трубы тратит деньги на рекламу петиции, чтобы таким образом не допустить меня к конкурсу. Честно говоря, это не вызывает ничего, кроме смеха. Мои «доброжелатели», видимо, забыли, что недавно такими же накрутками нужное количество голосов набрала петиция за отставку самого Владимира Зеленского. А также то, что в окружении президента есть специалисты, которые прекрасно разбираются в подобных манипуляциях.

И кстати, под петицией о недопущении моего назначения на должность главы Одесской ОГА уже появилось информационное сообщение о дополнительной проверке голосов в связи с автоматическим введением информации, т.е. подписанием электронной петиции с помощью ботов, без участия гражданина.

Ну и в-третьих, это, безусловно, одесские кланы, с которыми я боролся еще на должности руководителя юридического подразделения Одесского горсовета. Они понимают, что в моем лице получат угрозу их коррупционным схемам, поэтому неудивительно, что они распространяют чушь в отношении меня.

Однако я уверен, что все, кроме некролога, – это реклама. И вся работа, которую проделали эти три «группы поддержки», сыграет только положительную роль.

Кстати, я знаю, что с этой проблемой столкнулся не только я. И другие претенденты на пост главы ОГА получили свою порцию негатива в СМИ. Но я считаю, что волноваться по этому поводу им также не стоит.

Есть ли у вас понимание проблем и перспектив развития Одесской области? Не только Одессы, а всего региона – от Рени до Кодымы?

В противном случае с моей стороны было бы правильно сразу снять свою кандидатуру. Я в достаточной степени осведомлен о проблемах региона и тех возможностях, которые сегодня у нас есть для его развития.

Конечно, это не значит, что я объездил каждый населенный пункт Одесчины, однако, по большому счету, от главы обладминистрации это и не требуется. Человек на этом посту должен наладить устойчивые коммуникации с местными властями, громадами, представителями гражданского общества. Он должен говорить с людьми, искать возможности для объединения их вокруг решения общих проблем, для разработки и реализации совместных стратегий развития.

Кроме того, моих в планах в случае назначения на должность главы ОГА привлечение ряда советников – опытных профессионалов в различных сферах, которые пользуются заслуженным авторитетом и которые прекрасно осведомлены о существующих отраслевых проблемах (морехозяйственный комплекс, сельское хозяйство, внутренняя политика и т.д.).

Подобные специалисты зачастую имеют если не готовые рецепты решения проблем, то, по крайней мере, их видение. А моей задачей будет просто найти нужные ресурсы и провести необходимые коммуникации, как на местном, так и на национальном уровне.

Все же, если говорить о проблемах, какие три основных вы бы выделили?

Я бы назвал это формулой трех «К».

Во-первых, это криминалитет, который сегодня контролирует многие сферы экономики области и блокирует ее устойчивое развитие.

Во-вторых – контрабанда, являющаяся источником неконтролируемых денежных средств, идущих мимо бюджета, которые потом зачастую используются в преступных целях – для подкупа чиновников, оплаты услуг рейдеров и т.п.

И, в-третьих, это коррупция, которая подпитывается криминалитетом и средствами от контрабанды. Эти три проблемы напрямую связаны между собой. И эту связь необходимо разрушить.

К проблемам тогда мы еще вернемся. Давайте обсудим возможные точки роста. Объективно, потенциал советского наследия исчерпан, молодежь мечтает о работе за границей. Есть ли у вас мысли, как ответить на эти вызовы?

Действительно, в результате непродуманной политики в сферах экономики, образования, социальной сфере у нас сегодня сформировалась ситуация, когда молодежь, обучаясь в вузах за бюджетные средства, мечтает только о том, как уехать жить и работать за границу. И их, во многом, поддерживают родители, которые говорят своим детям, что здесь делать нечего, что хорошо живут только те, кто во власти или нарушает закон.

Такие настроения, конечно же, формировались не один год. И их не побороть за короткое время. Но решить эту проблему можно. И нужно. Ведь молодежь со своими амбициями, креативным подходом, стремлениями к лучшему – сегодня наш главный ресурс.

Со своей стороны, я вижу такой механизм: одесская обладминистрация в рамках своих полномочий заключает меморандум с высшими учебными заведениями об участии студентов в решении проблем региона.

Студенты выпускных курсов, как лично, так и группами, при поддержке ученых, проводят настоящие исследования и готовят реальные проекты, реализация которых нужна области. В транспортной отрасли, в сфере медицины, экологии и т.д.

Затем эти проекты, при поддержке областных и местных властей, должны быть реализованы на практике. Конечно те, что пройдут соответствующую экспертизу. Но в любом случае это будет вовлечением молодежи в интересную практическую деятельность.

А в юридической сфере, например, это может быть разработка и лоббирование законопроектов, до которых не доходят руки у парламента, или нормативно-правовых актов для местных советов.

Кроме того, такой подход решит и проблему т.н. социальных лифтов. Если студент разработал качественный проект, а затем проявил себя в процессе его внедрения, то, очевидно, он должен получить возможность для дальнейшей работы в системе госуправления, либо же им заинтересуется бизнес.

В перспективе нескольких лет действие такой программы можно расширить за счет привлечения в нее предприятий и коммерческих организаций области, которые также испытывают дефицит кадров.

Таким образом молодые люди получат и мотивацию остаться, и возможность работать и развивать свои идеи в своей родной стране, получат перспективы роста и общественного призвания. Ну а страна сохранит и усилит свой кадровый потенциал.

Давайте вернемся к проблемам. Во время своего визита в Одессу президент акцентировал внимание на необходимости борьбы с контрабандой. Понятно, что это сфера ответственности таможни и других правоохранительных органов, но, возможно, у и вас есть виденье, чем ОГА могла бы помочь в этой работе.

Когда мы сегодня говорим о контрабанде, на самом деле существует некоторое непонимание этого вопроса в обществе. Нужно, во-первых, отметить, что в Таможенном кодексе Украины такого понятия, как контрабанда, на самом деле нет. Зато оно есть в Уголовном кодексе. И поэтому необходимо четко определить, с каким явлением мы действительно планируем бороться.

С точки зрения закона контрабанда – это скрытое перемещение через границу наркотиков, оружия, культурных ценностей. И, на самом деле, к этой части работы таможенных и пограничных органов особых претензий нет.

Гораздо больший вред нашей экономике и стране наносят различные схемы по минимизации таможенных платежей. Формально они не являются контрабандой, но они являются источником коррупции и генерируют средства для ее подпитки на разных уровнях – от инспектора таможни до высших должностных лиц судебной системы.

Эта, если можно так выразиться, «товарная контрабанда», существует благодаря пробелам в законах. И, конечно, тут большое поле для деятельности парламента и создаваемой сейчас Государственной таможенной службы.

Но и для Одесской ОГА есть работа. Начнем с того, что «товарная контрабанда» существует потому, что на нее есть спрос, и существуют возможности для реализации товаров, ввезенных с занижением таможенных платежей. В первую очередь, такую возможность обеспечивают рынки. Одесская ОГА, в рамках своих полномочий, вполне может инициировать усиление контроля за происхождением товаров, которыми торгуют на рынках.

Например, с этой целью может быть создана межведомственная рабочая группа в составе таможни, полиции, СБУ, ГФС (или, в дальнейшем, налоговой службы), которые могли бы получать и обрабатывать подобную информацию от администраций рынков.

Конечно, здесь возникает риск возникновения коррупции или давления на «белый» бизнес. Чтобы сбалансировать группу и минимизировать такие риски, как раз и нужна обладминистрация, а также представители бизнес-сообщества на правах консультантов и экспертов.

У меня есть также ряд других идей, которые могли бы способствовать борьбе с контрабандой, т.к. для Одесской области, как я уже говорил, это действительно одна из первоочередных проблем. Но рассказывать о них сейчас было не только долго, но и преждевременно.

Один из вызовов, которые будут стоять перед вами в случае победы на конкурсе – продолжение реформы децентрализации. В Одесской области ее ход отстает от других регионов страны. Есть ли у вас виденье, почему так, и идеи о путях интенсификации хода реформы?

Реформа децентрализации и создание ОТО – это одна из немногих полезных реформ, которые начались в Украине в последние годы. За громадами – будущее.

Вместе с тем, первый шаг на пути к их созданию в Одесской области был абсолютно неправильный. В 2015 Одесская обладминистрация решила самостоятельно «нарезать» громады, что называется, сверху. Не попытавшись даже посоветоваться с местным населением и органами местного самоуправления. В результате это вызвало резкое отторжение реформы как у общества, так и местных руководителей, которые, надо быть объективными, часто являются авторитетами в своих общинах и занимают свои посты по праву.

В этом, а также силу ряда других местных особенностей, среди которых и национальный состав населения, и некоторые другие факторы, кроются причины пробуксовки реформы в нашей области.

Для того, чтобы интенсифицировать процесс, нужно, в первую очередь, заняться коммуникациями.

Во-первых, нужно продемонстрировать людям преимущества громад. Я считаю, что эта работа в регионе ведется очень плохо, и результат есть только благодаря неправительственным организациям.

Отсутствие объективной информации, в свою очередь, привело к проблеме неравномерного распределения общественного блага. Те громады, где местные власти и жители раньше увидели потенциал, который открывается в связи с созданием ОТО, успели объединиться в более сильные общины. И сейчас есть такие населенные пункты, которые не могут сформировать жизнеспособные громады.

Поэтому Одесская обладминистрация должна оказать методологическую помощь и найти такой путь, чтобы все ОТО у нас имели перспективы развития.

Способствовать этому должно дополнительное вовлечение ОТО в планирование стратегии развития области. Чем больше мы сможем представить качественных проектов, которые будут способствовать нашему росту, тем больше финансирования мы сможем под них получить. И речь не только о бюджетных средствах. Есть масса возможностей в виде зарубежных инвестиций, начиная от грантовой помощи и заканчивая кредитами ЕБРР, которые могут быть привлечены в сферу развития экологии, создание мощностей по генерации энергии из возобновляемых источников, и т.д.

Кроме ОТО, болезненным для жителей региона остается вопрос медицинской реформы. Местные депутаты постоянно говорят, что сформированные в области медицинские округа не учитывают реальное состояние дорог и медицинской инфраструктуры. Поднимет ли обладминистрация под вашим вероятным руководством снова этот вопрос на центральном уровне?

Кабинет министров Украины создал и утвердил в Одесской области 9 госпитальных округов. Это решение теоретически должно было оптимизировать оказание вторичной, специализированной, медицинской помощи гражданам и рациональное использование государственных ресурсов и бюджетных средств.

При этом медицинские учреждения в рамках государственного округа остались в собственности и подчинении местных органов власти. Таким образом, они финансируются за счет местного бюджета. В итоге Одесская область оказалась самой уязвимой по доступности помощи.

Расстояния у нас самые большие в Украине, практически во всех госпитальных округах есть населенные пункты, жителям которых до центральных районных больниц (ЦРБ) ехать не меньше 70 километров. Из-за плохих дорог, или попросту их отсутствия, время поездки может достигать трех часов, тогда как согласно современным протоколам оказания скорой помощи пациент должен ехать в больницу не больше получаса.

Я не склонен ругать «папередников», понимаю, что центрами госпитальных округов хотели сделать самые лучшие и укомплектованные кадрами больницы, сохранить полезные наработки, но к сожалению, не всегда лучшие кадры и техника были там, где есть развитая дорожная сеть.

В сложившихся условиях я вижу два пути обеспечения населения качественной медицинской помощь. Первый экстенсивный. Он предусматривает увеличение числа медицинских сотрудников в населенных пунктах, организацию жилья для них, обеспечение персонала рыночными зарплатами, а также эффективный контроль за медикаментами и условиями их хранения.

Второй интенсивный. Необходимо активно строить дороги к ЦРБ, обеспечивать машины горюче-смазочными материалами, готовить средний медперсонал и парамедиков, а также активно развивать телемедицину на местах, с круглосуточными постами «телемедиков» в ЦРБ.

Еще до конца текущего года новый парламент может снять мораторий на продажу земли сельскохозяйственного назначения. И для Одесской области отмена моратория будет иметь очень серьезные последствия. Одновременно с этим реестры земли сегодня содержат немало ошибок. Это создает множество рисков, в т.ч. по захвату чужих земель. Планируете ли вы уже сейчас начинать работу по минимизации этих рисков?

Мораторий на продажу земли сельскохозяйственного назначения – это фактор, который длительное время сдерживает рост украинской экономики. По крайней мере, легальный рост, поскольку теневой рынок земли существует и активно развивается.

Любой юрист или предприниматель, который занимается землей, может легко составить неофициальный рейтинг цен на земельный участок в зависимости от района или области Украины. Фактическая продажа участков оформляется через договоры аренды земли на десятки, а иногда и сотни лет.

Одесская область, как самая большая в Украине, много лет подряд входит в число лидеров по отчислениям за аренду земли. При этом, все понимают, что реальный объем денег значительно больше, т.е., через «неофициальный рынок» земли мы имеем попросту коррупционную кормушку для чиновников и районных советов.

Отмена моратория, о которой говорил заместитель главы Офиса президента Украины Алексей Гончарук, требует подготовительной работы. В первую очередь информационной – нам предстоит изучить, кому и на каких условиях «принадлежат» земельные участки в Одесской области и обеспечить, уже после отмены моратория, выкуп, аренду или лизинг земли на прозрачных условиях и законных основаниях.

В этой ситуации, к сожалению, приходится опасаться случаев рейдерства – захвата уже взятых в аренду участков или принудительной продажи земли. Поэтому проводить подготовительную работу необходимо совместно с правоохранительными органами и местными властями. И мы будем это делать.

Недавно построенная трасса Одесса-Рени, во многом была политическим проектом. Она нужна была, чтобы показать жителям юга области, у которых есть разные настроения, что они нужны Украине. Сегодня дорога построена, но не видно усилий со стороны руководства области по раскрытию того потенциала, который она создала. Как вы считаете, может ли эта дорога стать катализатором укрепления внутренней политики Украины на юге области?

Проект международной трассы Одесса-Рени действительно имел не только экономический, но и политический характер. Эта дорога связала украинскую транспортную инфраструктуру с украинским портами Рени и Измаил, молдавским портом Джурджулешты и румынскими транспортными коридорами. Несмотря на недостаточную, по международным меркам, вместимость трассы, южная часть Одесской области, украинская Бессарабия, уже почувствовала на себе рост пассажиро- и грузопотоков.

Это возможные новые клиенты как для сферы обслуживания, которая все еще не достигла уровня европейских стандартов, так и для предприятий, работающих по схеме B2B, обслуживающих, в частности, экспедиторские и агрокомпании. Все это в совокупности будет способствовать росту благосостояния местных жителей, повышать качество их жизни и, таким образом, способствовать стабилизации и проукраинским настроениям в этом сложном регионе.

Областные власти, со своей стороны, должны содействовать этому росту – максимально участвовать в проектах укрепления инфраструктуры и развития местной экономики. В рамках концепции децентрализации для участия в этом процессе необходимо максимально привлекать ОТО Бессарабии, укреплять официальные связи как между этими новыми административно-территориальными единицами, так и связь с центром.

Областные власти вместе с местными советами и бизнесом должны способствовать разветвлению дорожной сети на юге Одесской области. Это, в свою очередь, будет способствовать дальнейшему росту деловой активности и вовлечению местного населения в легальную деятельность. Главная задача сегодня – создать в городах юга Одесской области условия, которые замедлят отток населения, в частности молодежи, из региона.

Продолжая тему дорог и транспорта, для Одесской области большой проблемой является междугороднее сообщение. Даже из крупных райцентров, бывает, после 15.00 можно уехать только на такси, т.к. в это время уже не ходят регулярные автобусы. Каким образом, по вашему мнению, можно наладить регулярные рейсы между населенными пунктами региона?

Междугороднее сообщение – это комплексная задача, решение которой должно начинаться с детального анализа имеющейся ситуации. Необходимо провести независимое исследование, внешний аудит транспортной сферы Одесской области – от Подольска до Измаила. Эксперты, по заказу областной государственной администрации, должны изучить пассажиропоток, состояние автопарка, расходы на амортизацию и обслуживание техники, а также на выполнение перевозчиками социальных норм.

В частности, обеспечение транспортом мало популярных направлений, за счет тех, где ездит много пассажиров. Итоговое исследование необходимо представить жителям Одессы и области. Они знают, на местном уровне, в каком состоянии находится транспортная отрасль, и, возможно, примут участие в усовершенствовании проекта.

Параллельно анализ транспортной ситуации должны будут провести сотрудники управления транспортно-коммуникационной инфраструктуры областной государственной администрации. У меня есть ощущение, что данные, которыми они оперируют сегодня, – устарели и не соответствуют вызовам, которые стоят перед регионом. Так это или нет, можно будет сказать только после детального анализа.

Действительно, активность транспортных перевозок сильно зависит от уровня деловой активности того или иного населенного пункта и, таким образом, востребованности транспортного сообщения. Однако у областных властей есть все необходимые рычаги и возможности для стимулирования транспортного рынка, что, в свою очередь будет способствовать росту экономически активного и самозанятого населения.

Стратегически, с вашей точки зрения, Одесская область – это туристический регион или промышленный центр? Есть ли возможность выбрать один вектор развития и двигаться по нему? Или, возможно, нам нужно выделить кластеры и контролировать, чтобы развитие промышленности не портило экологию, а формальные статусы каких-то заповедных зон или полномочия экологов не мешали привлечению инвестиций?

Исторически и географически Одесская область – разнообразный регион, здесь есть и промышленные предприятия, и «зеленые» районы, которые могут заинтересовать туристов — любителей природы. В современных условиях, тем более учитывая глобальный характер экономики и бизнеса, невозможно выбрать один вектор развития.

Давно ушли времена административно-командной экономики, в рамках которой тому или иному району приписывались те функции, которые считались необходимыми в центре. Именно так, в Одессе, которая ранее была транспортным и курортным узлом, появилась тяжелая промышленность, город стал «обрастать» заводами и фабриками.

Сегодня основной вектор развития региона определяется его естественными географическими особенностями и спросом – Одесса, Южный, Черноморск и речные порты стали транзитными кластерами, перевалочными узлами и транспортными хабами.

Также в Одесской области развивается сельское хозяйство и сфера услуг, в частности, туризм. В этих сферах экономики регион конкурентоспособен, нам помогает как наше положение, так и сложившаяся рыночная ситуация. Я думаю, необходимо развивать наши сильные стороны и повышать узнаваемость и популярность Одесского региона на международном уровне.

Впрочем, это не означает, что существующие промышленные предприятия Одесской области должны «страдать» – они обеспечивают рабочими местами население, платят местные налоги и выступают гарантом стабильности для многих населенных пунктов. Именно поэтому действительно необходимо провести рабочие встречи между представителями бизнеса и экологами, причем не только государственными, но и независимыми. Областная власть должна выступить организатором площадки, на которой все заинтересованные стороны смогут выстроить отношения, обсудить правила взаимодействия.

При этом, я считаю, туризму действительно необходимо уделять больше внимания – не только пляжному отдыху, но и культурному экологическому туризму. И его развитие неразрывно связано с тем, о чем мы говорили раньше – транспортной инфраструктурой.

В Одесской области есть много интересных объектов, много впечатляющих маршрутов, особенно на юге региона. К сожалению, даже узнать о них сегодня проблематично. Исправить эту ситуацию можно только совместно, объединив усилия местных властей и бизнеса.

Последний вопрос. В случае назначения вам придется работать с облсоветом, в котором далеко не все депутаты лояльны новой власти. Какова ваша стратегия в сфере налаживания коммуникаций с вашими политическими оппонентами в регионе?

Политическая дискуссия – это нормальное явление в демократической стране. Будем договариваться – большинство украинцев и подавляющее большинство жителей Одесской области выбрали президента Владимира Зеленского и представителей партии «Слуга народа» в надежде на решительные и безальтернативные реформы во всех сферах государственного управления.

Я думаю, все, в том числе депутаты областного совета, понимают, что реформировать страну без поддержки на местном уровне – невозможно. Тем более местные выборы не за горами, и мне кажется, депутаты захотят показать избирателям результаты своей работы. Так что с депутатским корпусом нас объединяет общая цель – всестороннее развитие Одесского региона и преуспевание его жителей.

Источник: РБК-УКРАЇНА

Конфлікт інтересів: як не порушити вимоги Закону?

Закон України «Про запобігання корупції» (далі за текстом — Закон) визначає два види конфлікту інтересів:

  • потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
  • реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

На кого поширюється конфлікт інтересів?

Згідно статті 28 Закону, обмеження, пов’язані з запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів поширюються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняних до них осіб.

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;

2) особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої цієї статті;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, — у випадках, передбачених цим Законом;

4) кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України», кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України», кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

Яка відповідальність передбачена чинним законодавством України за порушення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів?

Згідно статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на суму від 100 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Зокрема, за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – передбачений штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (ч. 1 ст. 172-7).
За вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – передбачено штраф у розмірі від 200 до 400 НМДГ (ч. 2 ст. 172-7).

За вчинення дій, передбачених ч.1 або ч. 2 ст. 172-7, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, передбачено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 400 до 800 НМДГ з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

P.S.: Фахівці юридичної фірми «ІнТраст» мають значний досвід у сфері антикорупційного законодавства та надають кваліфіковані консультації з питань, пов’язаних із запобіганням і врегулюванням конфлікту інтересів. Також, у разі потреби, адвокати фірми здійснять представництво Ваших інтересів з відповідних питань у правоохоронних та судових органах. Зв’язатися з нами: +380 48 722-37-97.

Законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення: чи вдасться покарати нечесних чиновників?

Партнер юридичної фірми «ІнТраст», адвокат Сергій Маковецький прокоментував інтернет-виданню theБабель ініційований Президентом України В. Зеленським проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів, реєстр. №10358 від 03.06.2019 р., яким пропонується повернути кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Як зазначив С. Маковецький, вирішивши одну проблему, автори законопроєкту створили нову. Справді, автори зробили все, щоб нова стаття КК не порушувала принцип презумпції невинуватості. Так, заступник Глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка стверджує, що вони врахували думку Конституційного Суду, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та досвід американської прокуратури. Але є й інша проблема – і в цивільному, і в кримінальному законодавстві закон не має зворотної сили, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність.
Однак саме «зворотна сила» виписана в новому законопроєкті – він стосується активів, які чиновник придбав протягом трьох років до того, як закон набуде чинності. «Тут закладено механізм і підстави для оскарження в Конституційному суді», – вважає Сергій Маковецький.

Новий закон навряд чи допоможе детективам Національного агентства з боротьби з корупцією (НАБУ). Справа в тому, що він передбачає «цивільну процедуру». При цьому цивільний процес та цивільне законодавство відрізняється від кримінального кодексу та кримінального процесу, у якому звикли працювати детективи НАБУ та прокурори – у нього, за словами Маковецького, більш «убогі» механізми.

«Щоб довести справу до суду, детективи НАБУ повинні знайти активи, внести інформацію про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а потім довести, що вони належать чиновнику. Для цього вони повинні провести так звані слідчі дії (обшук, допит, слідчий експеримент), у тому числі негласні (прослуховування, стеження). Ці інструменти доступні їм лише в кримінальному процесі», — підкреслив С. Маковецький.

За матеріалами: theБабель

Арешт, накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, оскаржується за правилами КПК

Готуючись до захисту інтересів клієнта у суді, важливо правильно визначити галузеву підсудність справи. Адже помилка, допущена на цьому етапі, в майбутньому може призвести до програшу справи, наслідком чого стане не лише втрата часу, а й неефективне витрачання коштів клієнта.

Так, в одному із останніх рішень, Верховний Суд постановив, що арешт, накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, оскаржується за правилами Кримінального процесуального кодексу. Якщо подивитися на справу, то бачимо, що позовна заява про скасування арешту була подана ще у березні, 2018 року, а отже позивач втратив рік часу, отримавши негативний результат.

Як йдеться у Постанові Верховного Суду, в ході досудового слідства слідчий ухвалив рішення про проведення обшуку та вилучив майно, що перебуває у власності особи, яка не є учасником кримінального провадження. Остання звернулася до суду з вимогою витребувати та повернути належне їй майно.

Місцевий суд відмовив у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтовуючи своє рішення тим, що повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відбувається за правилами, встановленими нормами кримінального процесуального законодавства. Апеляційний суд залишив відповідну ухвалу без змін.

Із висновками судів попередніх інстанцій погодилась і Велика Палата Верховного Суду, керуючись, зокрема, тим, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Натомість ЦПК України не передбачає можливості такого захисту в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, якщо особа вважає, що внаслідок накладення арешту на майно було порушене її право власності, навіть за умови, що ця особа не є учасником кримінального провадження, вона має право оскаржити такі дії та звернутися до суду із вимогою про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18) та від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц (провадження № 14‑418цс18).

Із повним текстом постанови ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 (провадження № 14-559цс18) можна ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81139238.

Нагадаємо, що адвокатське об’єднання «ІнТраст» має значний досвід успішного судового захисту інтересів клієнтів у сфері кримінального, адміністративного, господарського та цивільного права.

Джерело: Сайт Верховного Суду

Як захистити нерухомість від рейдерів

Щоб попередити незаконні дії з нерухомістю, доцільно скористатися сервісом “СМС-Маяк”, який, за допомогою смс-повідомлення, інформує фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об’єктів нерухомого майна, а власників нерухомості — про надання заяв про проведення будь-яких реєстраційних дій відносно їх майна, а також про дату та час реєстрації такої заяви. Сервіс «СМС-Маяк» надає Державне підприємство «Національні інформаційні системи», а також приватні компанії.

Послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав надається за умови наявності зареєстрованого права власності на об’єкт нерухомого майна з присвоєним реєстраційним номером таким особам:

а) власнику окремого індивідуально визначеного об’єкта нерухомого майна – про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо належного такому власнику об’єкта нерухомого майна, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв;

б) користувачу земельної ділянки – про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні такого користувача, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації такої заяви;

в) фізичним та юридичним особам – про проведені реєстраційні дії стосовно будь-якого окремого індивідуально визначеного об’єкта нерухомого майна без зазначення відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів таких прав.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі, якщо Ви зіткнулися зі спробою незаконної перереєстрації права власності на нерухоме майно, Ви маєте право подати заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна, термін дії якої – 10 днів, з тим, щоб звернутися до суду за захистом своїх прав.

Тож, якщо Ваше майно стало об’єктом рейдерської атаки, невідкладно зверніться з відповідною заявою про заборону вчинення реєстраційних дій щодо вашого майна до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для подальших кроків важливо провести правильну юридичну оцінку ситуації, що склалася. Водночас, пересічній людині часто це важко зробити, то ж краще звернутися до фахівців у сфері права.
Юристи адвокатського об’єднання «ІнТраст» мають успішний досвід протидії рейдерським атакам, як на корпоративні права, так і на нерухоме майно. Напрацьовані нами кейси дозволили захистити майно клієнтів вартістю в десятки мільйонів гривень. Звернувшись до нас Ви отримаєте вичерпну юридичну консультацію та надійний захист своїх прав.

Строк апеляційного оскарження рахується з моменту отримання повного тексту судового рішення

Такого висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу представника позивача, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 січня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року.

Слідчий суддя місцевого суду відмовив особі та її представнику в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції представнику особи було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу. Це судове рішення він оскаржив до Верховного Суду. На його думку, ухвала порушує право особи на перегляд судового рішення, визначене ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України.

Як зазначається в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, яка розглянула касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вказавши при цьому, що представник особи був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення і учасникам судового розгляду було роз’яснено строк та порядок оскарження судового рішення.

Однак, Суд визнав ці твердження передчасними з огляду на ту обставину, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що 21 грудня 2017 року в судовому засіданні місцевого суду, в якому брали участь і потерпілий, і його представник, були проголошені лише вступна та резолютивна частини рішення, а повний текст ухвали був проголошений 26 грудня.

На думку колегії суддів ККС Верховного суду, це позбавило учасників кримінального провадження можливості якісно обґрунтувати свою думку щодо незгоди з висновками суду та викласти в апеляційній скарзі свої заперечення на мотиви прийнятого судового рішення.

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, відмовляючи особі у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки такі строки слід рахувати з моменту отримання повного тексту рішення.

Як стверджувалося в касаційній скарзі, потерпілий та його представник отримали повний текст ухвали суду першої інстанції тільки 27 грудня 2017 року, про що свідчать розписки в матеріалах провадження. Апеляційна скарга була подана наступного дня після отримання ними судового рішення.

Так, відповідно до ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини. Повний текст ухвали має бути складений не пізніше пʼяти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.

Крім того, про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено в її раніше складеній резолютивній частині. Однак, ні у вступній, ні у резолютивній частинах згаданої ухвали місцевого суду не були вказані дата та час оголошення повного тексту рішення.

Згідно зі ст. 395 КПК України апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом пʼяти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду чи слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, які позбавили учасника процесу можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, ставлять під сумнів законність такого рішення.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/7663186.