Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу адвокатів юридичної фірми «ІнТраст»

07 серпня 2019 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду було задоволено касаційну скаргу захисників підозрюваного – клієнта адвокатського об’єднання «ІнТраст», адвокатів Максима Болдіна та Надії Корінної, на рішення суду першої інстанції, залишене без змін апеляційною інстанцією, стосовно зміни запобіжного заходу.

Так, слідчим суддею, підозрюваному, за клопотанням сторони обвинувачення, було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби.

Проте, на думку сторони захисту, слідчий суддя, за наявністю наданих до суду стороною захисту належних та допустимих доказів, мав застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні, а отже мала місце неповнота здійснення судового розгляду та невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказані факти стали підставою для подання захисниками підозрюваного апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду.

Однак, колегією суддів Київського апеляційного суду було відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою сторони захисту в інтересах підозрюваного на ухвалу слідчого судді, оскільки, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, постановлена в порядку ст. 201 КПК України, згідно повноважень, якими наділений слідчий суддя, оскарженню в апеляційному провадженні не підлягає.

Проте, сторона захисту не погодилася із такими висновками Київського апеляційного суду, та мотивуючи, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права звернулася із касаційною скаргою до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ч. 6 ст. 399 та ч. 2 ст. 424 КПК України.

Сторона захисту послалася на норми ст. 184 та ст. 200 КПК України, відповідно до яких прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, звертаючись у порядку ст. 200 КПК України до слідчого судді, суду, зокрема із клопотанням про зміну запобіжного заходу, керуються виключно порядком та вимогами ст. 184 КПК України, встановленими для клопотань про застосування запобіжних заходів.

Слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний час доби, фактично застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, тобто інший (новий) запобіжний захід, передбачений ст. 184 КПК України.

У судовому засіданні у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги захисники підозрюваного, мотивуючи обґрунтованість своєї касаційної скарги, також послалися на положення статті 129 Конституції України, де основними засадами судочинства, є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення, ст. 21 та ст. 24 КПК України, відповідно до яких кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи та надано право оскаржувати рішення слідчого судді, а також позиції ЄСПЛ у справі «Bellet v. France», згідно із якою рівень доступу наданий національним законодавством має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, для ефективності якого особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Попри категоричні заперечення сторони обвинувачення щодо позиції сторони захисту, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду погодився із правовою позицією сторони захисту та задовольнив касаційну скаргу.

Похожие