51 000 грн. штрафу за розповсюдження недостовірних відомостей у ЗМІ

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації, р.№10139, ініційований народним депутатом України від фракції «Народний фронт» Ігорем Лапіним.

Законопроект передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею 151-1 «Поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації, мережі Інтернет», що встановлює кримінальну відповідальність за поширення у ЗМІ, мережі Інтернет недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи, у вигляді штрафу до 51 тис. грн., або громадських робіт на строк до 240 годин або виправних робіт на строк до 2 років.

Зокрема, за поширення у ЗМІ, мережі Інтернет недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи передбачено покарання у вигляді штрафу до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до 80 годин, або виправних робіт на строк до 1 року (частина перша статті 151-1).

За вчинення дій, передбачених частиною першою статті 151-1, якщо вони поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України, передбачено штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до 120 годин або виправні роботи на строк до 1 року.

Частина третя статті 151-1 містить таку кваліфікуючу ознаку, як «умисне поширення у засобах масової інформації, мережі Інтернет завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи». Таке правопорушення карається штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 170 годин або виправними роботами на строк до 2 років.

За дії, передбачені частиною третьою статті 151-1, якщо вони поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або вчинені під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України, передбачається відповідальність у вигляді штрафу від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк 240 годин або виправних робіт на строк до 2 років.

Водночас, частиною п’ятою статті 151-1 передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею спростовано відомості, що ганьблять честь і гідність іншої особи за умови, що спростування здійснено у той самий або аналогічний спосіб, в який поширювалися такі відомості. У разі, якщо відомості, що ганьблять честь і гідність іншої особи, поширено у мережі Інтернет, обов’язковою умовою для звільнення від відповідальності також є видалення таких відомостей особою, яка їх поширила.

Законопроект також  доповнює статтю 278 Цивільного кодексу України новою частиною третьою, якою передбачається, що якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене через поширення інформації у мережі Інтернет, суд може заборонити (припинити) розповсюдження такої інформації шляхом її видалення з відповідного ресурсу мережі Інтернет.

Крім того, законопроект передбачає внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України в частині розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації, а також внесення змін до законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України»» та до законодавства у сфері регулювання ЗМІ і телекомунікацій.

ІнТраст

Строк апеляційного оскарження рахується з моменту отримання повного тексту судового рішення

Такого висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу представника позивача, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 січня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року.

Слідчий суддя місцевого суду відмовив особі та її представнику в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції представнику особи було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу. Це судове рішення він оскаржив до Верховного Суду. На його думку, ухвала порушує право особи на перегляд судового рішення, визначене ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України.

Як зазначається в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, яка розглянула касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вказавши при цьому, що представник особи був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення і учасникам судового розгляду було роз’яснено строк та порядок оскарження судового рішення.

Однак, Суд визнав ці твердження передчасними з огляду на ту обставину, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що 21 грудня 2017 року в судовому засіданні місцевого суду, в якому брали участь і потерпілий, і його представник, були проголошені лише вступна та резолютивна частини рішення, а повний текст ухвали був проголошений 26 грудня.

На думку колегії суддів ККС Верховного суду, це позбавило учасників кримінального провадження можливості якісно обґрунтувати свою думку щодо незгоди з висновками суду та викласти в апеляційній скарзі свої заперечення на мотиви прийнятого судового рішення.

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, відмовляючи особі у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки такі строки слід рахувати з моменту отримання повного тексту рішення.

Як стверджувалося в касаційній скарзі, потерпілий та його представник отримали повний текст ухвали суду першої інстанції тільки 27 грудня 2017 року, про що свідчать розписки в матеріалах провадження. Апеляційна скарга була подана наступного дня після отримання ними судового рішення.

Так, відповідно до ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини. Повний текст ухвали має бути складений не пізніше пʼяти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.

Крім того, про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено в її раніше складеній резолютивній частині. Однак, ні у вступній, ні у резолютивній частинах згаданої ухвали місцевого суду не були вказані дата та час оголошення повного тексту рішення.

Згідно зі ст. 395 КПК України апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом пʼяти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду чи слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, які позбавили учасника процесу можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, ставлять під сумнів законність такого рішення.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/7663186.